У нас було два велосипеди, чотирикілограмова тримісна палатка, два зимових спальники по 1.7 кг, надувні каремати, купа субліматів та їжі, пальник, балон газу, літній, осінній, зимовий одяг, дощовики, павербанки, ноутбук, кабелі, зарядні пристрої, ремонтні набори: по дві запасні камери, два насоси, набори латок, ключі...
Не те, щоб це був необхідний запас для поїздки, але коли починаєш їхати у велотур, стає важко зупинитися. Єдине, що у мене викликало тривогу — це дощ. Ніщо у світі не буває безпораднішим, безвідповідальнішим і порочнішим, ніж велотуристи під дощем.
Я знав, що рано чи пізно ми перейдемо і на це лайно...
Здається, 2020 для більшості людей запамʼятається як рік зірваних планів та поїздок.
Закриті кордони серйозно вплинули на подорожі, тож коли я глянув у календар і побачив, що востаннє у тижневій відпустці я був більше року тому, то зрозумів, що з цим треба щось робити, незважаючи на те, що мені закритий і омріяний Париж, і Фінляндія, та й взагалі майже всі країни світу (за незначними винятками, які мене мало цікавили у туристичних цілях).
Чимало друзів знає, що у липні я все жвирішив купити велосипед і досить швидко мене зацікавили відносно довгі поїздки (70 км+). Спершу я катався у межах області, потім — замахнувся на серйознішу поїздку (у районі Канева). Тож логічно напрошувалася ідея: а не рванути б мені у відпусткукудись на велосипедах?
Водночас виникла пропозиція подивитися на Поділля, зокрема на дещо загадкові «товтри». Я цю місцину більш-менш знав, оскільки народився у Чорткові, чого не скажеш про ту особу, з якою у нас чудом збіглись відпустки 😁
Планування одразу розкрило все багатство потенційних маршрутів. Ідея була проста: підʼїхати до якогось обласного центру поїздом, а потім тиждень кататися між пейзажами та цікавими містами по 50-80 км в день.
Спершу вирішили, що на Інтерсіті+ ми доїдемо до Тернополя, а там поїдемо на південь до Заліщиків. Але в останній момент місто занесли у червону зону, тож ми не змогли придбати потрібні квитки. Халепа. Врешті вирішили починати нашу подорож з Хмельницького.
Польща, Швеція, Норвегія, Данія... Cкільки вражень за 11 днів підряд я ще не отримував! Багато чого забудеться вже за місяць, а то й за тиждень, тому цей запис роблю частково для тих, кого цікавить Скандинавія, частково собі, щоб згадати якісь деталі згодом. У нас з Марією роки два була мрія відпочити якось незвично, зокрема, побачити Норвегію. Найбільш дружелюбним для звичайних туристів вважається літній період (зима і осінь можуть зіпсувати всі враження негодою), тому ми обрали для поїздки кінець липня-початок серпня.
Скорее всего, вы ищите информацию о том, можно ли заряжать обычный телефон зарядкой типа Dash OnePlus Charger. Без лишних слов описываю то, что я нашел путем гугления и из личного опыта.
Главное правило должно быть следующим: у зарядки и устройства всегда должен совпадать вольтаж. Например, у большинства зарядок и телефонов вольтаж 5.1V, если этот параметр совпадает — в 99% случаев все будет нормально. Зарядка Dash имеет тот же вольтаж, но если распознает устройство OnePlus, выдает на него 4A напряжения, в итоге получается 20 Вт мощности. Если зарядка увидит неизвестное устройство — телефон или, в моем случае, Amazon Kindle, она будет выдавать 1A (соответственно, 5 Вт). То есть, возможность быстрой зарядки будет не использована. Спалить в таких условиях устройство будет практически невозможно (если нет каких-то повреждений зарядки или устройства).
На счет других быстрых зарядок — обычно ситуация та же. Я встречал информацию, что некоторые зарядки могут выдавать именно 10 вольт, а некоторые ноутбуки - вплоть до 18V. Тут уже нужно смотреть внимательнее. Если указано, что зарядка не имеет режима заряда 5V —лучше не рисковать, более высокий вольтаж до добра не доведет.
Я не могу вам гарантировать, что все будет на 100% в порядке. Я описал свой опыт — при заряде бюджетного телефона Lenovo 2015 года зарядкой Dash OnePlus и при заряде Kindle — ничего не случилось, все происходит нормально, перегрева устройства или зарядки выше нормы не замечено.
Заметка была написана, так как не мог найти эту информацию в одном месте и долго сомневался, можно ли заряжать другие устройства этой зарядкой или нет.
— А ти бачив, що за проект у Черепанова? — запитав мене Сергій Іванов, мій друг та колега у гурті Mirratal.
— Ні, а що там? — відповідаю я. Ми часто любимо поговорити про різні дивні проекти та попліткувати. Куди ж без цього.
— Та якась муть. Типу гурт — адепти якогось культу, вокалістка священник цієї секти, створили навколо цього готичний імідж. Щось дуже дивне і занадто пафосне.
— А, тьфу ти. Ну успіхів їм.
Довольно часто на форумах музыкантов встречается вопрос «как же нам организовать проигрывание фонограмм некоторых инструментов вживую (так называемые "плэйбеки")?».
Оставим в стороне фактор «зачем это делать?» и типичные возгласы «А-А-А!!! Это фанера! Вы обманываете ваших слушателей, вам нельзя выступать на сцене!!!». Одно дело, когда музыканты пытаются играть "под плюс" (создавать видимость игры на инструменте в то время, как звучит фонограмма), особенно, когда «под плюс» идет вокал, а певец только открывает рот. Другое дело, когда плэйбеки необходимы, например, в случае отсутствия одного из музыкантов (чаще всего — клавишника и реже ударника), для электронных спецэффектов или если затраты на воспроизведение необходимого звука необоснованно большие (к примеру, для воспроизведения звучания симфонического оркестра или большого хора).
Для второй задачи существуют разные способы: бюджетные и дорогие, сложные в реализации или попроще, довольно универсальные, которые идеально подойдут только для больших групп, или для «one-man band» (групп из одного человека).
Рассмотрим кратко те варианты, которые большинству музыкантов могут показаться известными и очевидными, а в другой части статьи обсудим программу Ableton Live, которую я используюуже не один год и рекомендую всем, кому важен компромисс между стабильностью и ценой.
Ось і мій традиційний звіт за рік, що пройшов.
Як завжди, моє життя можна описати як "музика та програмування", і у цьому році було і того, і іншого — більше, ніж можна уявити.
Почнемо з ...
Музика
У мене було і залишається два гурти, у яких я беру участь. Обидва гурти розвиваються по-різному. Aghiazma зайнялась активним підкоренням концертних сцен та фестивалів України, Mirratal зосередився не на кількості виступів, а на їх якості, на студійній роботі і розвитку майстерності музикантів та зіграності (її ніколи багато не буває).
У Mirratal ми зосередились на новому матеріалі та записі альбому. Спершу ми планували випустити альбом ще в грудні 2016 (а як тільки випустили міні-альбом Rising Sun - була надія, що ми це зробимо ще до літа 2016-го), та чортовий перфекціонізм відтягує терміни. Хочеться зробити все на висоті, і наступив період, коли стало зрозуміло, що спішити тут ніяк не можна. Як мінімум, у 2016 були записані всі партії ударних, басу і гітари, частково - клавішні та почали записувати вокал...
Поки що ми випустили відео на пісню No Ways, яка є переробленою версією нашої пісні "Лети, Біжи, Мрій". Ця пісня походить з репертуару гурту Явище, але якось вона нам і надалі залишається актуальною, тому після переаранжування ми випустили нову версію з англомовним текстом:
Про сам альбом: у ньому буде 10 треків, з них один бонусний, інструментальний. Загалом тривалість буде біля 50 хвилин. Стилістика... Щось посередині між symphonic metal, трішки power і зовсім різних стилів, у яких важко розібратися. Але звучить органічно, і сподіваюсь, знайде свого слухача.
Концертів було не так і багато, серед яких зосередимо увагу на: виступ 10 квітня в клубі Атлас на презентації альбому Sunrise; 25 вересня в Monteray на презентації Aftermoon і на фестивалі Daily Metal Fest у Львові в грудні. Загалом ми відіграли 9 концертів, з яких три у інших містах поза Києвом.
Пропоную до вашої уваги три відео з концерту в Atlas, де ми, НАРЕШТІ, зробили професійну відеозйомку:
Aghiazma випустила треки Syntethic Sun та Rape My Soul, а на пісню Zombie Dogs записали класний кліп:
Концертів було просто до біса і в різних містах. Весною був цікавий тур з трьох міст, який мені добре показав сильні і слабкі сторони таких авантюр. Ну що ж, досвід був дуже цінним, зробив висновки, як робити треба і як НЕ треба... З приємних подій відзначу виступ на фестивалі Республіка на головній сцені, виступи на Global Battle of the Bands у фіналі українського відбору, а також на Best Ukrainian Metal Act на одній сцені з крутими гуртами. Загалом же було 18 концертів (сама Агіазма відіграла на один чи два концерти більше через мої накладки, але про це нижче).
Lords of the Sound
Окрема сторінка, яка прикрасила мою біографію: була реалізована мрія пограти в симфонічному оркестрі, хай і невеличкому. Чисто по випадковості я зустрівся з одним з диригентів оркестру - Віталієм Фізером, з яким я був знайомий по школі, де навчався. Розговорилися, виявилось, що їм якраз потрібен клавішник в оркестр. Сказано - зроблено! Загалом я відіграв 12 концертів і, по суті, три концертні програми - Gamer Symphony (по музиці з ігор), Кінохіти та програму каверів Rammstein з оркестром. Це був неймовірний досвід для мене: гра по диригенту (це не так просто, коли звик "будувати звук" під ударника); гра по нотам, які іноді ти бачиш чи не вперше перед собою за день до концерту; і такий великий колектив музикантів!
Я отримав багато позитивних вражень, хай і не затримався у оркестрі надовго. Я побачив, що таке хороша організація концертів та, головне, побутового райдеру. Побачив, що таке оплата за музику (бо в рок-гуртах моїх з цим все дуже печально). Проте, я зрозумів, що це трішки не те, що мені потрібно (як мінімум, виникали великі накладки з джерелом основного прибутку, а поки що оркестр мені не міг приносити достатньо доходу, щоб грати лише у ньому), хоч музика мені і дуже подобалась. Тому пограв, пограв - і досить :-)
Книги
У цьому році прочитано "всього" 34 книги. Я став їздити набагато менше в електричках, а саме у них я читав позаминулого року чи не найбільше (у 2015-му — 80 книжок). Я підписався на цікавий флешмоб, тому крім запланованого прочитав 15 книг, які мені порадили інші користувачі сайту livelib.ru. Щось мені сподобалось, щось ні... У цьому році "відкриттів" було набагато менше, відзначу лише, напевно, Аберкромбі і його трилогію "Перший закон". Жанр можна назвати як "темне фентезі", раптом комусь сподобається :-)
Нарешті, взявся за Відьмака Сапковського :-)
Дрібні факти
1) Нарешті, відпочив на морі у Коблево (давно я ніде не відпочивав)
2) Цілий рік все чудово у стосунках
3) Купив хороший ноутбук, але через високу зайнятість майже немає часу в нього гратися - ось що таке насичена робота
4) Відвідав контактний зоопарк, де погладив шиншилок, єнотиків і сов
5) Здав два іспити по аспірантурі
6) Жив протягом року на трьох квартирах у Києві (Лісова, на Палаці України, на Оболоні)
7) Їв одночасно Снікерс і Твікс, щоб перевірити - не буду гальмувати, чи зроблю паузу
8) Був у Одесі 5 разів!..
9) Полюбив сов :-)
Плани на 2017
1) ВИПУСК АЛЬБОМУ, ВИПУСК АЛЬБОМУ, ВИПУСК АЛЬБОМУ!!!!!!!
2) Aghiazma на відборі Євробачення. Цікаво подивитися, що з цього вийде
Мало не традиційним для мене стало підбивати підсумки року — чудово допомагає переглянути продуктивність; що встиг зробити, що не встиг; як сильно розходяться мої плани та мрії з реаліями. До речі, дуже рекомендую схожий підхід для всіх ;-)
І традиційно ділити будемо все на декілька категорій.
Зазвичай я дуже лінивий і рідко займаюся описом вражень від концертів, хоча кожен з них є своєрідною особливою подією. Пропустити день, в якому я виступив одразу в двох клубах у двох групах, я просто не міг. Одразу попереджаю - тут не буде об’єктивної рецензії чи критики. Тут не буде ніякого аналітичного матеріалу. Я просто опишу свій день, свої враження, опишу якісь прикольні сценки, поясню, як виглядає підготовка до концерту для мене, які проблеми при цьому виникають. Формат особистого щоденника мені це дозволяє зробити. Тому одразу - не подобається, для виходу натисніть Ctrl+W.
Для багатьох музикантів завжди актуальною є проблема вибору інструментарію, який буде використовуватися на сцені. Кожен підходить до цього питання по-своєму - в когось є один-два улюблені інструменти, в когось - цілий зоопарк пристроїв на кожну пісню, а для когось це питання взагалі не принципове - вони просто не задумуються про такі проблеми.
Від нічого робити (це ж наче мій особистий блог) вирішив розглянути історію того, які інструменти я використовував на концертах. В кінці я розгляну актуальну на даний момент архітектуру. Певно, людям з немузичною освітою це буде нецікаво, але обіцяю, буде багато картинок! ;-)
