Jam, Барви, 2.03.2013

Доброго дня!
Розповім враження від концерту Tribute Jam, який відбувся в клубі Барви (Київ).
Концерти схожого напрямку проводяться вже далеко не перший раз - був період, коли вони проводилися чи не кожен місяць, а то й частіше, з часом інтенсивність їх проведення дещо спала. Київські джеми вже традиційно поділяються на два блоки - чиста імпровізація та виконання пісень відомих рок-гуртів, при цьому нерідко одне плавно переходить в інше і навпаки ;-)
NB. Подальші події відображаються від мого лиця і будуть суб'єктивними, тому вибачайте, якщо будуть неточності. Прошу розуміти про особливості формату публічного щоденника. Це мої особисті думки і враження, а не офіційна рецензія на концерт.



Отож, даний джем для мене вже був мало не сьомим по рахунку. Як завжди, вічно виникали проблеми з списком каверів, і список учасників формувався мало не за 5-10 хвилин до початку репетиції. Зрештою, як я кажу, в цьому і є вся принада джему - виконати пісню не як рядова кавер-група, а підключити елемент імпровізації, хвилювання, дещо невивченої партії.
Я прибув в клуб до 16.30, якраз до початку репетиції. Вона зазвичай включає один прогон кожної пісні, щоб під час концерту одночасно дійти до її кінця в одній тональності :-D, узгодження, хто грає соло і решта деталей.
Настройка зайняла небагато часу. Основні проблеми, які також ввійшли вже в традицію джемів - відсутність одного-двох музикантів, і тому пройти всі пісні від початку до кінця практично нереально - на сцені частина грає одну пісню, коли треба грати іншу пісню - виявляється, що не вистачає ударника, басиста, вокаліста, всі починають його шукати. Так як не можуть його знайти - проходять іншу пісню, а в той же час з'являється ударник попередньої пісні, і вже йде на сцену... Хаос... Хоча, на цей раз, повинен сказати, репетиція вийшла дещо організованішою, ніж зазвичай (і то добре).

Зосереджу увагу на самому концерті.
Концерт почався з декількох джемів-імпровізацій, після чого потроху пішла кавер-програма.
Опишу коротко, що саме найбільше вразило:
Приємно було, що, на відміну від попередніх джемів, було досить багато публіки, яка гарно підтримувала пісні.
Пісня Pussy просто всіх порвала!!!:) Давно я так не відривався. Згодом ми ще раз повторили цю пісню, але я в ній вже не приймав участі - добрий звукорежисер Вова зняв повністю клавіші з монітора і я себе взагалі не чув. Навіщо він так зробив - я не зрозумів, бажання з'ясовувати в мене абсолютно не було.
Rolling Stones - Anybody Seen My Baby... Про те, що я цю пісню взагалі граю я дізнався за день до концерту, і в терміновому порядку зайнявся її вивченням. Як не дивно, прозвучала вона дуже вдало і практично без помилок.
Потім декілька пісень заспівала Маша Антоненко, що ще більше прокачало публіку.
Пісню We Are the Champions на ударній установці виконувала Сью, яка не так давно дебютувала як ударник. Пісня прозвучала вдало, та й слухачам явно сподобалося виконання відомого хіта групи Queen.
Потім розпочалася акустична секція, яка, щоправда, була дещо невчасною, можливо слід було її розташувати ближче до кінця концерту. Спершу виконували Shape Of My Heart. Скрипка давала неймовірне доповнення до цієї пісні і вона прозвучала просто нереально круто!
Відзначу, що крім більш-менш традиційного складу джемів до музикантів приєднався скрипаль Анатолій Хоменко. Електро-скрипка, пропущена через звучання distortion звучала дуже сильно і справила на мене немале враження - не дивлячись на існування гуртів типу Apocalyptica та Symphomania, я ніколи не сприймав її як серйозний рок-інструмент, так, лише фольк-метал пограти, не більше. Це було неймовірне враження, з радістю хотів би почути нові пісні на джемі у виконанні Анатолія.
Потім акустичну секцію продовжив я з Ігорем Марченко, виконавши дві пісні Dream Theater - Vacant та Wait For Sleep, після чого Настя Бура виконала неймовірну по своїй красі пісню Gary Jules - Mad World.
На жаль, пісню Imagine виконати не вдалося, оскільки по публіці, яка дещо почала нудьгувати було видно - всі хочуть М'ЯСА!!!
Далі пішло ще декілька пісень, серед яких пригадаю HIM - Wicked Game (на вокалі - Антоненко).
Були і секції, які вже також стали невеликою традицією - продажа афіші (на цей раз в рамці), там розписалися більшість музикантів (правда, на цей раз якось обійшлося без мене, ну і нічого, думаю, власник афіші за 30 грн переживе відсутність підпису клавішника noname-гурту).
Другий конкурс - "вгадай мелодію".
Чи не вперше ми зіткнулися з тим, що не дивлячись на секції імпровізації, станом на 10 годину вечора були виконані всі заплановані пісні! Отож, пішов пошук пісень, які б ще можна було виконати. Звісно, не обійшлося без пісні Smoke On The Water, яка вже мало не стала традиційною в репертуарі джемів! Згодом підключили ще декілька пісень, серед яких заїзджена далі нікуди Smell Like Teen Spirit гурту Nirvana, проте добре сприйнята публікою.
Народ почало конкретно рвати, Валік запросив дівчат на сцену, і що відбувалося далі - просто не описати словами. Почав звучати калейдоскоп пісень - Long Live Rock'n'Roll, Rainbow In The Dark, щось з Guns N' Roses (тут на басову партію підключилася Сюзанна, пісні Діо на вокалі виконувала також вона).
Я, на жаль, не мав змоги залишитися до кінця, але коли виходив, то ще чув, як виконували Stairway To Heaven, яку я мав грати на клавішах, а Сью - на флейті.

Зрештою, вечір був насичений подіями і сповнений гарячої підтримки, тому все було просто неймовірно! З радістю чекаю наступного джему:)